1.  Я беру на себе відповідальність за успіх у навчанні.
   – Навчання – це моя праця. Я працюю із задоволенням та повною віддачею. На уроках я уважний\уважна, зосереджений\зосереджена, активний\активна.
   – Я не кажу: «Не вмію». Я кажу «Навчуся!»
   – Я вчуся важке робити бажаним. Пам’ятаю: без щоденної сумлінної праці неможливе успішне й щасливе життя. «Треба» роблю своїм «хочу».
2.  Я люблю й шаную своїх близьких, школу та вчителів, однокласників, рідну землю, свій народ.
   – Я пам’ятаю, що безсердечність породжує байдужість, а байдужість, а байдужість-жорстокість.
   – Я знаю, що кожний мій учинок знайде відгук у серцях людей.
   – Я намагаюся діяти й виражати свої емоції так, щоб не ображати людей, не засмучувати їх, а піднімати їхній настрій, робити щасливими.
   – Я поважаю права інших людей.
3.  Я думаю та дію позитивно.
   – Я люблю життя, бо воно безцінний дар. Я насолоджуюся ним.
   – Я позитивно оцінюю себе. У мене, як і в кожної людини, є недоліки, але я працюю над тим, щоб їх виправити.
   – Я висловлююся про людей добре. Я прагну та вмію виражати свої емоції, не ображаючи інших людей.
   – Я піклуюся про природу, допомагаю слабким і беззахісним.
 
Я пам’ятаю народну мудрість:
«Посієш думку – пожнеш дію,
посієш дію – пожнеш звичку,
посієш звичку – пожнеш характер,
посієш характер – пожнеш долю».

1. Я ставлюся до дітей з повагою. Дитина для мене – ОСОБИСТІСТЬ.
 
   – Я впевнений/впевнена: кожна думка дитини цінна, навіть якщо не відповідає канонам підручників; неправильних дитячих думок не існує.
   – Я терплячий/терпляча до невдач дитини, допомагаю подолати їх із честю.
   – Я проти покарання дитини: це приниження людської гідності. Якщо вчинок дитини засмутив мене, я спілкуюся з нею по-дорослому та цивілізовано виражаю свої емоції.
 
2. Я люблю кожну дитину в класі такою, якою вона є, навіть якщо не в усьому досягає успіху.
 
   – Я вважаю, що найголовніший мій обов’язок – розуміти та підтримувати дитину.
   – Я працюю за принципами позитивного навчання, забезпечую дитині життєрадісне та емоційне пізнання світу, бо це найцінніші здобутки в житті людини.
 
3. Я твердо вірю: усі діти народжуються, щоб бути успішними.
   – Я навчаю з натхненням, відданістю, з непорушною вірою в успіх дитини: неуспішних учнів немає, є неуспішні ситуації.
   – Я не засмучуюсь, якщо дитина помиляється, бо знаю: вона тільки вчиться вчитися.
 
4. Я шаную батьків моїх учнів.
 
Дорогий Учителю!
Прошу сприймати мене як Людину,
любити, розуміти, терпіти мене,
вірити в мене, пишатися мною!